У різних народів є свої традиції, відмінні від інших. Грузія серед них виділяється старими і грубопрунікальними звичаями, про які чув майже весь світ. Вони створювалися та змінювалися протягом багатьох століть. Що найцікавіше, Грузинські традиції сягнули нинішнього покоління, зберігаючи життєві цінності предків і розподілилися по різних регіонах Грузії.
У Грузії існує багато різних звичаїв, але найважливішими залишаються лише кілька: традиції гостинності, одруження, застілля, культ лози, святкування різних заходів, що є частиною життя сучасного Грузинського населення.
Традиція гостинності поширена у багатьох країнах, але в Грузії вона така ж стара, як і його народ. Це визначальна риса грузинської сім’ї. З давніх-давен гість вважався подарунком від Бога, якого господар готовий захистити навіть ціною життя. Про цю традицію написано багато творів, оскільки гостинність дуже тісно пов’язана з історією Грузії та її сучасними мешканцями.
Також важливою традицією є звичай догляду за виноградною лозою. Невимірна любов грузинського народу до винограду і вина протягом століть відображалася в мистецтві, в основному грузинських традиційних орнаментах і фресках, які прикрашають старі церковні будови. У давній Грузії наполягання вина навіть вважалося святом, яке проводили з піснями та танцями. Ще 10-11 ст. у відомій Гелатській академії володіли різними способами наполягання вина, що свідчать нещодавно проведені археологічні розкопки.
У гірських регіонах Грузії поширена традиція варіння пива, а також розпивання пива власного приготування на різних святкуваннях.
Ще одна з багатьох грузинських традицій – “Меквлеоба”. Споконвіку вона була символом благополуччя, щастя і добра в сім’ї. У перекладі з грузинського це означає «прокладаючий слід». «Меквле» – перший гість у новому році. Перед тим, як ввійти в будинок, «меквле» повинен вимовити: «Я приходжу і приношу вам радість, щастя, здоров’я, доброту та добробут». Якщо рік у сім’ї пройшов добре, то гість зайшов із чистою душею та намірами.
