Казбегі. Степанцмінда

Чому Казбегі

Казбегі (Степанцминда) – це захоплююче селище, розташоване в самому серці гірського регіону Грузії.

Казбегі – це дійсно неймовірно красиве місце з неймовірними гірськими пейзажами і безліччю пригод для любителів активного відпочинку. Тут можна відвідати Гергеті та Трініті церкви, насолодитися красою Грузинського Вірменського ущелини та зійти на гору Казбек.

пік Казбек

Заплануйте подорож в Казбегі

Селище Казбегі, також відоме як Степанцмінда, є прекрасним варіантом для відвідувачів, які хочуть насолоджуватися гірськими пейзажами та природними красотами Грузії. Селище розташоване на півночі країни, на підніжжі гірського масиву Казбек, що є однією з найвищих гір Кавказу. Тут можна побачити гірські вершини, які доторкаються неба, а також відвідати місцеві водоспади, річки та ліси. Селище також відоме своїми історичними та культурними пам’ятками, такими як монастир Гергеті, який є пам’яткою світової спадщини ЮНЕСКО. Відвідування Казбегі може бути прекрасним варіантом для любителів пригод та активного відпочинку в горах.

Ґерґетіс Цмінда Самеба (Храм Святої Трійці)

Степанцмінда (Казбегі)

Біля підніжжя Кавказьких гір, на лівому березі річки Терек, на Військово-Грузинській дорозі, на висоті 1700 метрів над рівнем моря розкинулося невелике містечко Стапанцмінда, єдине в гірській області Мохеве. З 1921 по 2007 рік місто називалося Казбегі, на честь письменника Олександра Казбегі, який народив тут. У Степанцмінді є краєзнавчий музей (перебуває у будинку, де народився і виріс Казбегі), присвячений письменнику. Сам будинок – це приклад того, як жили грузинські аристократи у 19 столітті. Складається музей із двох поверхів. Другий поверх повністю присвячений Олександру Казбегі, який написав знамениту повість “Батьковбивця” про розбійника Кобе. Як кажуть історики, ця повість дуже подобалася Йосипу Сталіну, він узяв собі партійний псевдонім “Коба”.

На першому поверсі музею знаходяться предмети побуту мешканців тодішнього Казбегів: одяг, посуд, відновлені інтер’єри житла. Найціннішим експонатом музею вважають залізну браму з ланцюгом Бетлемської печери, яку багато років вважали вигадкою. Але в 19 столітті серед мохівців поповзли чутки, що вище за рівень льодовиків гори Казбек знаходиться печера, в якій зберігаються священні предмети. У печеру може піднятися тільки свята людина по ланцюгу, вбитому в скелю. У січні 1948 року була організована експедиція, і виявила цю печеру. Знайдені цінні речі наштовхнули на думку, що служителі храму Цмінда Самеба (Свята Трійця), розташованого у високогірному селищі Гергеті, ховали у печері всі скарби храму під час військових вторгнень.

Гергетська церква

Ґерґетіс Цмінда Самеба (Храм Святої Трійці) розташований на висоті 2170 м над рівнем моря. Дістатися туди нелегко, тож у 18 столітті у храмі ховали головну грузинську святиню – Хрест Святий Ніно. у 30 роках храм, разом із його духовними скарбами, намагалися спалити. Вогонь погас через три дні, і на загальне подив храм і стародавні ікони майже не постраждали. Цмінда Самеба – святе місце для всіх грузинів. За переказами сюди піднімалися старці з довколишніх селищ для вирішення винятково важливих питань.
16 липня у Грузії відзначають найдавніше християнське свято “Гергетоба” або “День Духовної Любові”. За традицією, святкують його в Гергетському храмі: проводяться святкові служби, читаються молебні.
На території Троїцького храму влаштовують базовий табір туристи, які піднімаються на вершину грамтурісті Казбека.

Казбек – це найвища, вкрита льодовиками, вершина Кавказу. Її висота – 5033,8 метра. Це примхлива гора – вона, то ховається серед хмар так, що її неможливо розгледіти, то сяє у променях сонця своїми льодовиками. Подейкують, що Казбек показує свою вершину лише людям із чистою душею та серцем.
Цей згаслий вулкан, останнє виверження якого відбулося 6 тис. років тому, приваблює альпіністів своєю вершиною. Сходження починається від Цмінда Самеби – першого, базового табору, мандрівники піднімаються, проходячи льодовик, до метеостанції – другого табору під час підйому на вершину. Провівши ніч на метеостанції, альпіністи піднімаються ще 1300 метрів до вершини Казбека, проходячи повз Бетлемську печеру. На вершині можна зустріти казково-прекрасний світанок, звідси відкривається краєвид на білий Ельбрус.