Кутаїсі та його околиці

Кутаїсі – місто з багатою історією та культурою, яке розташоване серед гір та річок.

Навколо Кутаїсі є багато цікавих місць для відвідування, таких як давні церкви, собори, фортеці та музеї. Крім того, тут можна скуштувати справжні грузинські страви та вина, а також насолодитись гостинністю місцевих жителів. Тур навколо Кутаїсі – це чудовий спосіб пізнати це прекрасне місто та його культуру. Ви обов’язково залишитеся задоволені своєю подорожжю!

Збір іноземних туристів, які бажають ознайомитися з історичними пам’ятниками Кутаїсі та прилеглими до нього околицями, та природними пам’ятками, печерами, вранці, до 9.30 поблизу Колхідського фонтану на Центральній площі міста Кутаїсі, поряд із драматичним театром імені Ладо Месхі.

по вулиці Гелатській №1, неподалік пам’ятника відомому грузинському актору Іпполіте Хвічія – актору від Бога, який мав рідкісну здатність викликати у людей сміх.

Його прозвали грузинським Луї де Фюнесом.

І ще: про цікаву статую нового часу – фігуру хлопчика з капелюхами на перилах Білого мосту – маленького героя з фільму Ельдара Шенгелая «Незвичайна виставка», який користується особливою любов’ю городян та гостей Кутаїсі. Пам’ятайте кадри з фільму: хлопчик стрибає з Білого мосту в Ріоні, попередньо схопивши обидві руки по капелюсі, зняті з голів скульптора Агулі та артиста Шавлегі. Виринувши вже в одному з капелюхів на голові, бешкетно кричить: «Амбредузо-Медузо!»…

Ріоні, як і раніше, жваво котить хвилі, пестячи біле каміння, даруючи рятувальну вологу Кутаїсі (що в перекладі з давньогрузинського означає – кам’янистий), прорізаючи своїм руслом родючу Колхідську низовину…

Тепер повернемося до місця зустрічі (вул. Гелаті № 1): автомобіль нашої туристичної агенції може допомогти вам дістатися з готелів, що знаходяться на території міста, в обумовлене місце,

вул. Гелаті №1

Насамперед беремо курс у напрямку до бальнеологічного курорту Цхалтубо.

Печера Куміставі, також відома як печера Прометея – одне з найпривабливіших місць для гостей Грузії.

Cтого місця, де розташована печера, можна досить добре розглянути гору Хвамлі.

За давнім грузинським епосом саме до цієї гори був прикутий Амірані, людина, яка здобула вогонь у богів і подарувала його людям. Але боги розгнівалися на непокірного юнака і прикували його до скелі, що знаходиться саме в районі печери Кумістові. І щодня до прикованого юнака прилітав орел і викльовував його печінку. Але вранці печінка відростала знову. Щодня вірна собака Амірані лизала без втоми його ланцюг, сподіваючись злизати її вщент.

Але ланцюг змінювали щороку. А раз на сім років скелі тієї печери розсувалися, і кожен мандрівник міг побачити цю страшну картину. Все це дуже нагадує іншу легенду з героєм на ім’я – Прометей.

Печера була виявлена у 1984 році. Протягом 2010 року спільно з німецькими вченими та будівельниками благоустроювалася і стала казковою дивиною. Тоді й дали їй назву – печера Прометея.

Відвідування печери дає унікальну нагоду побачити підземний світ у всіх фарбах. Туристи можуть вибрати 1400-метровий піший маршрут гротами печери та/або прогулянку човном справжньою підземною річкою.

Маршрут проходить по шести залах повз захоплюючих дух сталактитів і сталагмітів, підземних водоспадів, річок і навіть цілого озера. Чарівне відчуття всьому цьому додає система різнокольорового підземного освітлення і класична музика, що постійно грає, що робить маршрут ще більш привабливим і незабутнім.

Усередині підтримується комфортна температура повітря, яка становить 14 градусів тепла, завдяки чому печера відкрита для туристів цілий рік.

Прогулянка печерою, переходами між залами на глибині 80 м нижче рівня моря займає приблизно 1,5 години. Тут неймовірно легко дихати, повітря у печері на 20 відсотків складається із чистого кисню. Такий мікроклімат дуже корисний для людей із хронічним захворюванням легень. Вони починають тут вільно дихати, забуваючи про всі свої недуги.

Печера Прометея – справжня фантастика, що тане безліч краси, що дивує своєю міццю, безліччю природних утворень. Вона так майстерно обіграна музикою, прикрашена світлом, що здається казкою, тільки не уві сні, а наяву.

Згідно з побажанням туристи можуть самі придбати квитки в центрі візитерів (вартість одного квитка на дорослу людину за відвідування печери + прогулянка на човні – 40 ларі 25 тетрі, без прогулянки на човні – 23 ларі. Пільги поширюються на дітей та студентів. Вихідний день – понеділок .

Неподалік Куміставі знаходиться інша знаменита печера Сатапліа

Заповідник Сатапліа знаходиться на горі Сатапліа (у перекладі місце, де є мед). Це пояснюється тим, що в давнину тут був притулок диких бджіл і на гору люди підіймалися саме за медом. Левову частку території заповідника становить ліс, де представлені вічнозелені та листяні дерева. У таких лісах, званих колхідськими, можна зустріти багато реліктових дерев: тис, падуб колхідський, дуб, самшит, граб, каштан, бук, інжир, рододендрон. У заповіднику туристи можуть побачити пам’ятники архітектури та унікальні сліди динозаврів, яким близько 160 мільйонів років, та карстові печери, що з’явилися за рахунок вимивання гірських порід.

Розміри печер та його рельєф вражають уяву. Печери карстового типу відомі наростами – сталактитами та сталагмітами. Такі нарости є кристалізованим вапняком, який набуває химерних форм. Центром печери можна назвати сталагміт у вигляді серця. Туристи опускають руки у його поглиблення та загадують бажання.

Печера складається із трьох залів. Протяжність туристичного маршруту – 309 метрів. Прикрашає печеру різнокольорове підсвічування. Вважайте, що вам пощастило, якщо побачите в печері кажанів (температура всередині печери + 14 градусів за Цельсієм).

Завершити огляд заповідника Сатапліа можна на оглядовому майданчику у формі підкови, винесеної над скелею на висоті від 80 до 100 метрів.

Підлога майданчика повністю прозора, пускають сюди у спеціальних тапочках. З майданчика відкривається мальовничий краєвид на Кутаїсі та околиці.

Опинившись над прірвою, зливаєшся в гармонії з природою.

Вхід для дорослих – 17 ларі 25 тетри.
Щопонеділка екскурсії не проводяться.

 

Наступний привал – Гелаті.

За свою історію Гелатський монастир служив не лише духовною обителью.

За часів грузинського Золотого століття при ньому розташовувалась Гелатська академія, найбільший науково-освітній центр середньовічної Грузії, який сучасники називали «другими Афінами». Нині монастирський комплекс занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На рубежі XI-XII століть відокремлені грузинські князівства почали об’єднуватись у єдину сильну державу. На честь перемоги над сельджуками та приєднання до Грузії Кахеті цар Давид IV Агмашенебелі (Будівельник) заклав храм Різдва Пресвятої Богородиці. Будівництво тривало 25 років (1106-1130 рр.), але його закінчення імператор не дожив. Згідно із заповітом царя поховали під аркою воріт храму, щодня люди наступали на його могилу, входячи до святині.

У храмі Різдва Пресвятої Богородиці особливо вражає мозаїчне зображення Богоматері з немовлям.

У XII ст. при цариці Тамар було збудовано і два інші храми монастиря: Святого Миколая Чудотворця та Святого Георгія…

Гелатський монастирський комплекс – чудово відреставрований та визначний пам’ятник грузинського зодчества, центр духовного та наукового життя Середньовіччя, усипальниця грузинських царів, культове місце для паломників

У наші дні тут чинний чоловічий монастир, переданий Грузинській Православній Церкві.

Зовсім поруч із Гелатським монастирем знаходиться монастир Святих Давида та Костянтина. Він побудований в ім’я увічнення пам’яті Великомучеників Давида і Костянтина Мхеїдзе, князів Аргветських, які чинили великий опір арабському війську, яке вторглося до Західної Грузії в 735-737 рр. на чолі відомого своєю жорстокістю воєначальника Мурвана Другого «Глухого» і загинули мученицькою смертю.

Монастир Моцамета та великий храм у XI ст. заснував Баграт Великий. За переказами під час полювання в одній із печер він побачив сяйво. Коли сам цар та його слуги увійшли туди, то побачили нетлінні мощі двох святих – Давида та Костянтина. І наказав Баграт Великий звести тут монастир

Ковчег із мощами Святих зараз розташований у головному храмі.

Повертаємося до Кутаїсі. Огляд Храму Баграта (Храм Успіння Пресвятої Богородиці.), збудованого в Х-ХІ ст., за часів правління грузинського царя Баграта III – основоположника великого роду князів Багратіоні.

Цей величний собор – один із найкращих зразків середньовічної архітектури, що височить над містом. 300 років простояв він у напівзруйнованому стані. У серпні 2012 року було відновлено.

Храм Баграта – символ об’єднаної Грузії – внесений до списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.